Новини

Забезпечення доступу громадськості до рішень суду відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень»


Забезпечення доступу громадськості до рішень суду відповідно до вимог Закону України «Про доступ до судових рішень»



            Основними міжнародними документами, якими регулюється порядок доступу до судових рішень і які ратифіковані Україною є Конвенція Ради Європи про доступ до офіційних документів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відповідно до ЗУ «Про міжнародні договори України», чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.


            Однією із основних засад організації судової влади, яка зазначена в ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» є гласність та відкритість судового процесу, тобто судові рішення та судові засідання є відкритими, крім випадків, установлених законом; будь-яка особа має право на вільний доступ до судового рішення в порядку, встановленому законом (ст. 11 Закону).


Саме відкрий доступ до судових рішень є одним із принципів, який забезпечує прозорість діяльності судової влади, а також сприяє однаковому застосуванню законодавства.


            З метою виконання вимог вищезазначених документів та забезпечення доступу громадськості до судових рішень в Україні діє Закон України «Про доступ до судових рішень» зі змінами.


            Проаналізувавши даний Закон бачимо, що забезпечення доступу до судових рішень здійснюється чотирма шляхами:


-          проголошенням судового рішення в залі судового засіданні (ст. 2 ЗУ «Про доступ до судових рішень»);


-          оприлюдненням судових рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень (ст. 3 ЗУ «Про доступ до судових рішень»);


-          офіційним опублікуванням судових рішень у друкованих виданнях, за умови
посвідчення органом, який забезпечує ведення Реєстру, відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру ( ст. 5 ЗУ «Про доступ до судових рішень»);


-          забезпеченням доступу до матеріалів справи та наданням копії рішення за зверненням особи, яка не бере (не брала) участі у справі (ст. 9 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).


Першим шляхом, яким забезпечується доступ громадськості до судових рішень є проголошення судового рішення в залі судового засіданні.


За загальним правилом, розгляд справ у судах відбувається відкрито. Відкритий розгляд означає встановлений процесуальним законом порядок розгляду справ у судах, під час якого судові засідання проводяться відкрито з наданням реальної й рівної можливості громадянам, які цікавляться справою, бути присутніми в залі, стежити за ходом судового розгляду, конспектувати, стенографувати те, що відбувається, проводити в залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис із використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених законом. Трансляція судового засідання здійснюється із дозволу суду.


Законодавство обмежує таке право тільки у разі проведення закритих судових засідань у визначених процесуальними законами випадках.


Щодо адміністративного судочинства, варто зазначити, що розгляд справ здійснюється відкрито, крім випадку визначеному у ч. 8 ст. 10 КАС України, а саме розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, визначених законом.


Підсумовуючи вищенаведене, варто вказати, на можливість доступу будь-якої особи до інформації, яка стосується перебігу провадження та прийняття законного та обгрунтованого рішення у справі, крім випадків встановлених законом.


Другим шляхом доступу до судових рішень є можливість ознайомлення з ними за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.


21 листопада 2002 р. Верховна Рада України схвалила Концепцію Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, де, серед іншого, передбачалось заснування національної інформаційної мережі судових рішень з метою забезпечення доступу до прикладів судової практики та можливості їх публічного обговорення.


Тож з метою виконання даної Концепції та забезпечення доступу до судових рішень було створено Єдиний державний реєстр судових рішень забезпечення ведення якого покладено на Державну судову адміністрацію України. Порядок ведення Реєстру затверджений Рішенням Вищої ради правосуддя «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» від 19.04.2018 р.  № 1200/0/15-18.


ЄДРСР - це автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. До реєстру вносяться усі рішення судів України і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.


Як зазначається в ЗУ «Про доступ до судових рішень», судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.


З метою забезпечення права на приватність у текстах судових рішень, що відкриті для загального доступу, не можуть бути розголошені відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу. Такі відомості замінюються літерними або цифровими позначеннями (Особа 1, Особа 2, Інформація 1 тощо).


До зазначених відомостей належать імена фізичних осіб, адреси їхнього місце   проживання або перебування, номери телефонів чи інших засобів зв’язку, адреси електронної пошти, реєстраційні номери облікової картки платника податків, реквізити документів, що посвідчують особу, унікальні   номери запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, реєстраційні номери транспортних засобів, номери банківських рахунків, номери платіжних карток, інформація, для забезпечення захисту якої розгляд справи або вчинення окремих процесуальних дій відбувалися у закритому судовому засіданні та інші відомості, що дають можливість ідентифікувати фізичну особу (ст. 7 ЗУ «Про доступ до судових рішень»).


Не вилучають із текстів судових рішень прізвища й ініціали суддів, які ухвалили судове рішення, імена посадових чи службових осіб, які, виконуючи свої повноваження, беруть участь у судовій справі, імена (ім’я, по батькові, прізвище) фізичних осіб – сторін у справі, що розглядалася міжнародною судовою чи іншою міжнародною установою, на рішення якої міститься посилання в тексті судового рішення.


Обмеження   права   вільного   користування ЄДРСР можливо лише з метою   захисту інформації, яка за рішенням суду щодо розгляду справи у закритому судовому засіданні підлягає захисту від розголошення.


Третім шляхом доступу громадськості до судових рішень є їх офіційне опублікування. Законодавцем, в даному випадку, використано термін «офіційне опублікування», оскільки офіційно опублікованими можуть бути виключно судові рішення, які посвідчені органом, який забезпечує    ведення ЄДРСР, а саме ДСА України, на відповідності судових рішень оригіналам або електронним копіям судових рішень, внесених до Реєстру. Саме дане посвідчення гарантує відповідність тексту судового рішення оригіналові.


В разі офіційного опублікування тексту судового рішення держава зобов’язана забезпечити дотримання вимог конфіденційності, які перелічені у ст. 7 ЗУ «Про доступ до судових рішень» та були вищезазначені.


Будь-яке інше відтворення судових рішень, що проголошені у відкритому судовому засіданні, є неофіційним і не пов’язане вимогами конфіденційності. При цьому допускається редагування тексту судового рішення, але за умови, що це не спотворить його зміст.


Тексти судових рішень, як правило, публікуються в різноманітних збірниках, періодичних виданнях судів – «Вісник Верховного Суду України», «Рішення Верховного Суду України», «Вісник Конституційного Суду України», а також у правничих журналах і газетах, зокрема в «Юридичному віснику України», «Юридичній газеті», «Правовому тижні», газеті «Закон і бізнес» тощо.


Останнім шляхом за допомогою якого громадськість реалізує своє право на доступ до судових рішень є можливість ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії, а також доступ до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення.


Суб’єктом такого права виступає виключно особа, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.


Вони можуть вимагати від апарату суду забезпечити:


1.      надання можливості ознайомитися із судовим рішенням у приміщенні суду;


2.      надання можливості виготовити копії судового рішення за допомогою власних технічних засобів;


3.      виготовлення копії судового рішення апаратом суду;


4.      надання доступу до матеріалів справи.


Для реалізації одного чи декількох із цих прав особа зобов’язана звернутись із письмовою заявою до апарату відповідного суду, в якій зазначити мету такого звернення та обґрунтувати, чому вона не змогла ознайомитися із судовим рішенням у Реєстрі, а також чому вона вважає, що судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов’язків.


У разі подання заяви представником необхідно додати документ, який підтверджує повноваження представника.


Відповідальна службова особа апарату суду розглядає заяву невідкладно, а у випадках, коли розгляд потребує додаткового вивчення, – протягом трьох робочих днів. У разі задоволення заяви до відповідного журналу про це вноситься запис із зазначенням відомостей про особу, яка звернулася з цією заявою (письмового рішення про задоволення заяви закон не вимагає). Копія   судового рішення, виготовлена апаратом суду, засвідчується відповідальною службовою особою апарату суду та печаткою суду із зазначенням дати.


За виготовлення копії судового рішення справляється судовий збір у розмірі, встановленому ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», а саме 0,003 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожний аркуш копії.


Однак в доступі до ознайомлення з судовим рішенням та матеріалами справи може бути відмовлено у разі якщо:


-          до суду звернулася особа, яка не має процесуальної дієздатності, або особа від імені заінтересованої особи за відсутності відповідних повноважень;


-          матеріали справи передані до іншого суду чи на зберігання до державної архівної установи, а електронна копія судового рішення відсутня;


-          судове рішення безпосередньо не стосується прав, свобод, інтересів чи обов’язків цієї особи.


Перелік підстав за яких апарат суду відмовляє у наданні можливості ознайомитись з судовим рішенням є виключним та розширеному тлумаченню не підлягає.


Закон передбачає можливість оскарження відмови щодо надання дозволу на доступ до судового рішення до голови відповідного суду або до суду згідно із Кодексом адміністративного судочинства України.


Відтак, підсумовуючи вищевикладене, варто зазначити, що законодавцем в ЗУ «Про доступ до судових рішень» в повному обсязі зазначені можливі шляхи доступу громадськості до рішення суду та визначено процедуру ознайомлення із судовим рішенням та виготовлення його копії, а також доступ до матеріалів справи, що необхідні для оскарження судового рішення особою, яка не бере (не брала) участі у справі, якщо судове рішення безпосередньо стосується її прав, свобод, інтересів чи обов'язків.